Якщо відповідальність — це круто, то чому ж тоді її так мало навколо нас?
У нас є визначення, давайте від нього і відштовхуватися. Отже, що в нас там було?
Відповідальна людина здатна прорахувати наслідки своїх дій, а отже володіє певними когнітивними здібностями і компетенцією.
Отже, по-перше, треба наперед витратити час і прикласти зусилля, щоб стати компетентним. Причому зробити це для кожної важливої для нас області: професійна діяльність, відносини з протилежною статтю, виховання дітей тощо. А по-друге, треба думати в момент прийняття рішень, що задіює найбільш енегрозатратну частину нашого організму.
Відповідальна людина розуміє, що будь-який вчинок має не один, а множину ймовірних наслідків.
Отже, ми не просто напружуємо наш мозок — ми навантажуємо його особливо складними задачами. По-перше, йому важко працювати з ймовірностями. По-друге, складно утримувати схему взаємозалежних розгалужених причинно-наслідкових ланцюжків в оперативній пам’ятті. По-третє, продумувати негативні наслідки — процедура неприємна, а отже вимагає вольового зусилля.
Відповідальна людина вибирає, а не реагує автоматично.
Це взагалі жесть — постійний самомоніторинг, самоусвідомлення, самоконтроль…
Все це дуже енергозатратні процеси. Як ми знаємо, активно працюючий мозок — це 25% всіх енергозатрат організму, а для 2,5% маси тіла це дуже багато. З точки зору фізичного виживання в умовах дефіциту ресурсів вся ця відповідальність — ні разу не цікава. Краще функціонувати в енергоощадному режимі з напівідключеним мозком. Наш організм, інстинкти, вбудовані реакції — все заточене реагувати швидко, шаблонно і автоматично.
Наша природа — безвідповідальність. Відповідальність — це вибір духа.